Активний туризм. Terra incognita
Опитування
Активних опитувань на даний момент немає.
Погода в Романові
RSS / MAP

RSS - міжнародний формат, спеціально створений для трансляції даних з одного сайту на інший. 
Використовуючи готові експортні файли в форматі RSS, Ви можете розмістити на своїй сторінці заголовки наших новин. 
Крім того, за допомогою RSS можна читати новини агрегаторами новин.

Google SiteMap

Загальна історія Романова

В листопаді 1922 року на повну потужність почав працювати склозавод «Червоний Жовтень», 1924 року підприємство вже дало прибуток. Одночасно вживалися заходи до налагодження роботи численних шкіряних підприємств. Більші з них було націоналізовано й здано в оренду. Деякі об'єднались у промислову артіль «Шкір-кооп». Аналогічні артілі виникали і в інших галузях місцевої промисловості, наприклад, у меблевій (артіль ім. Комінтерну, «Лозоплет» тощо).
Постанова Уряду Радянської України від 10 грудня 1924 року про віднесення Романова до розряду селищ міського типу сприяла відбудові й розвиткові місцевої економіки. В селищі поліпшилась справа добору й розстановки кадрів, посилилось керівництво промисловістю, сільським господарством, культурним будівництвом.
З відбудовою й розвитком промисловості відроджувалося зруйноване війною сільське господарство. 1921 року земельна комісія перерозподілила колишню панську землю й реманент між бідняками. Створені кредитне сільськогосподарське товариство і комітети взаємодопомоги, які відіграли важливу роль у налагодженні й становленні селянських господарств. Виникнення у 1922 році машинного товариства було одним з важливих факторів, що сприяв об'єднанню селян у виробничі кооперативи. Першим таким кооперативом була сільськогосподарська артіль «Червона зоря», створена 20 березня 1924 року з незаможників та демобілізованих червоноармійців на землях колишнього радгоспу.
Розвивався в Романові селищний партійний осередок. З комсомольської організації склозаводу виділився самостійний сільський комсомольський осередок, секретарем якого спочатку був І. 3. Бондарчук, згодом учасник Великої Вітчизняної війни, а пізніше — А. І. Бовсунівський, заслужений агроном УРСР.
Під керівництвом партійного осередку артіль поступово зміцнювалася. 1925 року уряд надав їй кредит — 1000 крб. На ці гроші артіль придбала коней та сільськогосподарський реманент. У 1927 році купила трактор «Фордзон», а в наступному — молотарку. У 1922 році створено споживчу кооперацію.
Питання охорони здоров'я, освіти, культури теж не випадали з поля зору партійних і радянських органів. У Романові працювали лікарня на 15 ліжок, амбулаторія, аптека. Для ліквідації неписьменності створено 20 гуртків лікнепу, до роботи в них залучалися вчителі, підготовлені комсомольці й працівники установ. Відкрилися дві семирічні та 4-класна школи. Ще у 1919 році націоналізований будинок шкірзаводчика переобладнано на клуб. Працювали робітничі клуби на склозаводі та в селищі. У цих закладах розгорнули роботу політичні, драматичні, хорові та інші гуртки.
У 1926 році районний центр з Мирополя перенесено до Романова, а 1933 — Романів перейменовано на Дзержинськ. Це був час напруженої боротьби за дальший розвиток народного господарства, за виконання другої п'ятирічки. Великим поштовхом для розвитку народного господарства був стахановський рух, що поширився в країні. В 1936 році тільки на склозаводі було близько 300 стахановців, які набагато перевиконували встановлені норми виробітку. Це — бригади А. Д. Холодницького, П. П. Матата, В. П. Волощука та інші. За високі виробничі показники А. Д. Холодницький був удостоєний високої урядової нагороди — ордена Трудового Червоного Прапора. Внаслідок технічного удосконалення цехів склозаводу і підвищення продуктивності праці рік у рік збільшувався випуск продукції, поліпшувалась її якість. Вироби підприємства надходили не лише на внутрішній ринок, але й експортувалися до інших країн.
Успішно розвивалося й перебудовувалося сільське господарство. Господарство розширило свої посівні площі, збільшило поголів'я худоби, поліпшило матеріальний добробут. Успіхи артілі були прикладом для тих, хто пізніше ставав на шлях колективного господарювання. Коли в другій половині 1929 року розгорнулась масова колективізація, селяни-одноосібники йшли в колгоспи. У 1930 році створено артілі «Шлях Леніна», «Комуніст», «Комсомолець» та ім. Демченка, а у 1931 році — «Більшовик», ім. Литвинова. На той час так звані куркулі чинили колективізації запеклий опір. Вони агітували селян виходити з колгоспів, розбирати усуспільнену худобу й реманент; розкрадали насіння, коней, корів, зривали польові роботи, тероризували активістів. В січні 1932 року була створена МТС. Молоді механізатори порівняно швидко опанували техніку і добивалися хороших показників.
Зростали колективні господарства. У передвоєнні роки в кожному з них вже було досить сільськогосподарського реманенту й складної техніки. Вони збирали високі врожаї і мали по 3-4 тваринницькі ферми. Артіль «Шлях Леніна» мала гончарний і цегельний заводи, млин, крупорушку і велике парникове господарство.

Сторінок: << < 1 2 3 4 5 6 > >>
Опубліковано: 16.06.09 | Переглядів: 22396 | [ + ]   [ - ]   | Друк
© 2017 All right reserved
www.romaniv.com.ua